1. Словник української мови в 11 томах

анормальність

АНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до анорма́льний.

Він [пролетаріат] не творить людства, він його очищає від поділу на класи й інших анормальностей (Еллан, II, 1958, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анормальність — анорма́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. анормальність — -ності, ж. Наявність у кому-, чому-небудь рис, особливостей, що свідчать про відступ від загальноприйнятої норми; ненормальність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анормальність — АНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до анорма́льний. Зараз професор Холодний відчув, що закони світу ніби зламалися, охопила природу велика анормальність, сталася якась енергетична катастрофа (Ю. Щербак). Словник української мови у 20 томах
  4. анормальність — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. Словник синонімів української мови