анормальність

АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. У нас ми бачимо ту анамалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Франко); Статева ненормальність; — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Його (Нен Сагора) мозок легко й радісно розбирався ..в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич); Ніколи на його (столоначальника) обличчі не з'являлося усмішки, нічого не відбивалося на ньому: ні злодійського, ні доброго; без усякої різкої неправильності, воно було мармурово холодним (О. Полторацький); Патологія мислення починається тоді, коли працівник чекає, що хтось постійно ставитиме йому щось за мету (з журналу); Якщо емоції здатні породжувати анормальність свідомості, викликати екстази, осягання, галюцинації, привиди, то глузд зобов'язаний пропускати лише раціональне (з журналу).