1. Словник української мови в 11 томах

антонімічний

АНТОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до анто́нім.

Для уточнення означуваного використовується поєднання двох синонімічних або антонімічних слів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антонімічний — антонімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. антонімічний — -а, -е. Прикм. до антонім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антонімічний — АНТОНІМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до анто́нім. Фразеологізмам як знакам мови притаманні системні властивості, які дозволяють їм входити до певних системних угруповань лексики або й самостійно утворювати їх, як, наприклад, синонімічні ряди... Словник української мови у 20 томах