антонімічний
АНТОНІМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.
Прикм. до анто́нім.
Фразеологізмам як знакам мови притаманні системні властивості, які дозволяють їм входити до певних системних угруповань лексики або й самостійно утворювати їх, як, наприклад, синонімічні ряди, антонімічні пари тощо (з наук. літ.);
Для уточнення означуваного використовується поєднання двох синонімічних або антонімічних слів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антонімічний — антонімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- антонімічний — -а, -е. Прикм. до антонім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антонімічний — АНТОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до анто́нім. Для уточнення означуваного використовується поєднання двох синонімічних або антонімічних слів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 389). Словник української мови в 11 томах