апелювати
АПЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док.
1. юр. Оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію.
— Мухтаров Саїд Алі подав заяву до ЦКК, апелюючи проти ухвали бюро Кокандського обкому партії (Ле, Міжгір’я, 1953, 458).
2. перен. Звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет.
В своїх статтях у цьому журналі ["Німецько-Французький Щорічник"] Маркс виступає вже як революціонер, ..апелює до мас і до пролетаріату (Ленін, 21, 1950, 29);
— Будемо, отже, доти апелювати до її розуму, доки вона квінтесенції не зрозуміє (Коб., І, 1956, 81);
— Нічим не проймеш! — апелюють жінки вже до мене, розгнівано тикаючи тремтячими руками на Саву Зарудного (Довж., II, 1959, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апелювати — апелюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- апелювати — (до кого) звертатися; (проти вироку) оскаржувати що; п! ПРОСИТИ. Словник синонімів Караванського
- апелювати — Закликати, закликати, звертатися, звернутиов, скаржитися, поскаржитися, удаватися, удатися, повдаватися Словник чужослів Павло Штепа
- апелювати — -юю, -юєш, недок. і док. 1》 юр. Оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2》 перен. Звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- апелювати — АПЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. 1. юр. Оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. У Запорозькій Січі з другої половини XVI ст. більшість кримінальних справ розглядав військовий суддя. Словник української мови у 20 томах
- апелювати — апелюва́ти (від лат. appello – звертаюсь) 1. Оскаржувати яку-небудь постанову, подавати апеляцію. 2. Шукати підтримку у якогось авторитету. Словник іншомовних слів Мельничука
- апелювати — ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ (ОЗИВА́ТИСЯ), ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯ заст., УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ) розм., заст., ОБЕРТА́ТИСЯ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- апелювати — Апелюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- апелювати — рос. апеллировать (від латин. appello — звертаюсь) — 1. Оскарження якоїсь дії, постанови шляхом звернення до вищої владної чи судової інстанції. 2. Шукати підтримку від більш авторитетної чи вищої за рангом посадової особи або організації. Eкономічна енциклопедія
- апелювати — Апелюва́ти, -лю́ю, -єш гл. Апеллировать. Стор. Словник української мови Грінченка