аргументувати

АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перах., книжн. Наводити аргументи (в 1 знач.), докази; обгрунтовувати.

Головне враження, яке вона ["Русалка Дністровая"] робить на нас, се якесь неясне, а сильне чуття, ніжне.., як чуття дитини, котра рветься на волю силою вродженого потягу, не аргументуючи, не роздумуючи (Фр., XVI, 1955, 39);

Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли аргументувати.. підозріння про злочинну діяльність доктора Гальванеску — відомого наукового діяча (Смолич, І, 1958, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аргументувати — аргументува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. аргументувати — Доводити, довести, подоводити, переконувати, переконати, попереконувати, сперечатися, посперечатися, суперечати, суперечити Словник чужослів Павло Штепа
  3. аргументувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аргументувати — АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати. Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли аргументувати .. підозріння про злочинну діяльність доктора Гальванеску – відомого наукового діяча (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. аргументувати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови