аргументувати

ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. (надавати вірогідності чомусь); ДОКУМЕНТУВА́ТИ (користуючись документами); ПОБИВА́ТИ (наводячи неспростовні докази). — Док.: довести́, доказа́ти, обґрунтува́ти, умотивува́ти (вмотивува́ти), показа́ти, аргументува́ти, присві́дчити, обста́вити, підпе́рти, документува́ти, поби́ти. — Усе життя я доводив собі та іншим, які мене, правда, не розуміли, що світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів (Ю. Андрухович); — У Власівці дощу не було! Це ти брешеш. — Як же так не було? — доказували йому. — Я сам тільки що звідти приїхав, ще й одежа не встигла висохнути (Григорій Тютюнник); Він добре обґрунтував свою пропозицію (М. Трублаїні); Критик не говорив тобі нічого більше, не мотивував свойого суду (І. Франко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці. Треба було якось мудро обставити, умотивувати цей факт (А. Головко); Сьогоднішня стаття в американському журналі показала йому на ввесь обсяг небезпеку, на яку він у коханні наразився (В. Підмогильний); Треба виступати з готовим, цілком виробленим планом, аби могти відповісти на кожне питання, аби аргументувати моцно й переконуюче (Г. Хоткевич); Присвідчиш ти мені, що мене любиш, Запевне тим серцем нігди не зблудиш (пісня); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: — Оце читав? Ні! (Д. Бедзик); Наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про "відмирання народної творчості". Та жива дійсність побиває їх (М. Рильський). — Пор. 1. перекона́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аргументувати — аргументува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. аргументувати — Доводити, довести, подоводити, переконувати, переконати, попереконувати, сперечатися, посперечатися, суперечати, суперечити Словник чужослів Павло Штепа
  3. аргументувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аргументувати — АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати. Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли аргументувати .. підозріння про злочинну діяльність доктора Гальванеску – відомого наукового діяча (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. аргументувати — АРГУМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перах., книжн. Наводити аргументи (в 1 знач.), докази; обгрунтовувати. Головне враження, яке вона ["Русалка Дністровая"] робить на нас, се якесь неясне, а сильне чуття, ніжне.. Словник української мови в 11 томах