арештантка
АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт.
До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (Фр., XIII, 1954, 103);
— Треба б лікаря для арештантки, — промовила вона байдуже до поручика (Досв., Вибр.,1959, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арештантка — арешта́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- арештантка — -и. Жін. до арештант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- арештантка — АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт. До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (І. Франко); – Треба б лікаря для арештантки, – промовила вона байдуже до поручика (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- арештантка — Арешта́нтка, -ки ж. Арестантка. Желех. Словник української мови Грінченка