арештантка

АРЕШТА́НТКА, и, ж.

Жін. до арешта́нт.

До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (І. Франко);

– Треба б лікаря для арештантки, – промовила вона байдуже до поручика (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арештантка — арешта́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. арештантка — -и. Жін. до арештант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арештантка — АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт. До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (Фр., XIII, 1954, 103); — Треба б лікаря для арештантки, — промовила вона байдуже до поручика (Досв., Вибр.,1959, 83). Словник української мови в 11 томах
  4. арештантка — Арешта́нтка, -ки ж. Арестантка. Желех. Словник української мови Грінченка