аристократка
АРИСТОКРА́ТКА, и, ж. Жін. до аристокра́т.
Вона казала, що так поводяться всі аристократки (Л. Укр., III, 1952, 654);
Одної препишної місячної зимової ночі їхав молодий мужик з аристократкою.. й обоє вони мовчали (Коб., III, 1956, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аристократка — аристокра́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- аристократка — -и. Жін. до аристократ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аристократка — АРИСТОКРА́ТКА, и, ж. Жін. до аристокра́т. Вона [Софія] вже раз чула про ту баронесу, .. казали, що баронеса справжня аристократка (Леся Українка); Одної препишної місячної зимової ночі їхав молодий мужик з аристократкою .. й обоє вони мовчали (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- аристократка — Аристокра́тка, -тки, -тці; -ра́тки, -ра́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)