армійський
АРМІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до армії (в 1 — 4 знач.).
Був він сміливий і відважний, мав потрібні знання і значний досвід армійської роботи (Шер., В партиз. загонах, 1947, 139);
Ідуть невпинно громадяни — ..Командировані з районів, червонофлотці, лікарі, бійці армійських батальйонів (Уп., Вірші.., 1957, 16);
Я їх знав особисто — і майора, і капітана. Вони працювали кореспондентами Н-ської армійської газети (Ю. Янов., І, 1958, 331).
2. Прикм. до армі́єць, армі́йці.
Ми поверталися з армійського зльоту в свої частини, на передову (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 34);
Тема війни, армійське життя мав широкий відгомін у численних віршах поетів старшого і молодшого віку (Мал., Думки.., 1959, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- армійський — армі́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- армійський — [арм’ійс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- армійський — -а, -е. 1》 Стос. до армії (у 1-4 знач.). 2》 Прикм. до армієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- армійський — АРМІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до армії (у 1–4 знач.). Я їх знав особисто – і майора, і капітана. Вони працювали кореспондентами Н-ської армійської газети (Ю. Словник української мови у 20 томах
- армійський — Армі́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)