1. Словник української мови в 11 томах

асенізатор

АСЕНІЗА́ТОР, а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію.

— Асенізатори міські — це теж кваліфікація, і я не соромлюся працювати з ними (Ле, Міжгір’я, 1953, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асенізатор — асеніза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. асенізатор — ір. золотар, золотовоз. Словник синонімів Караванського
  3. асенізатор — -а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. асенізатор — АСЕНІЗА́ТОР, а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію. – Асенізатори міські – це теж кваліфікація, і я не соромлюся працювати з ними (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. асенізатор — АСЕНІЗА́ТОР (той, хто займається очищенням вигрібних ям), ЗОЛОТА́Р заст., розм. — Та я б його золотарем поставив! Хай возить ночами бочку (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  6. асенізатор — Асеніза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)