асенізатор
асеніза́тор
-а, ч.
Людина, яка здійснює асенізацію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- асенізатор — асеніза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- асенізатор — ір. золотар, золотовоз. Словник синонімів Караванського
- асенізатор — АСЕНІЗА́ТОР, а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію. – Асенізатори міські – це теж кваліфікація, і я не соромлюся працювати з ними (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- асенізатор — АСЕНІЗА́ТОР (той, хто займається очищенням вигрібних ям), ЗОЛОТА́Р заст., розм. — Та я б його золотарем поставив! Хай возить ночами бочку (В. Кучер). Словник синонімів української мови
- асенізатор — Асеніза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- асенізатор — АСЕНІЗА́ТОР, а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію. — Асенізатори міські — це теж кваліфікація, і я не соромлюся працювати з ними (Ле, Міжгір’я, 1953, 346). Словник української мови в 11 томах