1. Словник української мови в 11 томах

атестувати

АТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Надавати кому-небудь якесь звання.

А через півроку Колобродов умовив командування полку атестувати Солода і призначити йому в заступники (Руд., Вітер.., 1958, 89).

2. Давати кому-, чому-небудь атестацію (в 2 знач.), характеристику.

— Ти мені тоді добре атестував своє село (Кучер, Прощай.., 1957, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атестувати — атестува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. атестувати — Характеризувати, оцінювати, рекомендувати; (духівника) висвячувати; (фахівця) кваліфікувати; (офіцера) надавати <�давати> звання кому. Словник синонімів Караванського
  3. атестувати — Визначувати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначити, позазначувати, означувати, означити, поозначувати, див. рекомендувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. атестувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Надавати кому-небудь якесь звання. 2》 Давати кому-, чому-небудь атестацію (у 2 знач.), характеристику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атестувати — АТЕСТУВА́ТИ див. атесто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  6. атестувати — Атестува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)