атеїзм

Значення в інших словниках

1. атеїзм — атеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. атеїзм — Заперечення існування Бога і пов’язане з цим заперечення релігії. англ. atheism; нім. Atheismus m=; угор. ateizmus; рос. атеизм. Словник із соціальної роботи
3. атеїзм — Безвір'я, безбожжя, безбожність, невір'я, богоборство, безбожництво; рел. гересь, єресь, блюзнірство. Словник синонімів Караванського
4. атеїзм — Безбожництво, безувірство, невірство, (див. противн. теїзм) Словник чужослів Павло Штепа
5. атеїзм — -у, ч. Заперечення існування Бога; відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. атеїзм — АТЕЇ́ЗМ, у, ч. Система філософських і наукових поглядів і переконань, що заперечують існування Бога, всього надприродного (духів, потойбічного світу і т. ін.); відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір'я. Словник української мови у 20 томах
7. атеїзм — (від а... і грец. θεός – бог) безбожність, усвідомлення марновірності релігії, заперечення й теоретичне спростування її уявлень. Словник іншомовних слів Мельничука
8. атеїзм — Доктрина чи життєва позиція, що заперечує існування Бога, релігійна байдужість; проголошувана найчастіше прихильниками матеріалістичної філософії (Л. Фойєрбах, К. Маркс, З. Фройд). Універсальний словник-енциклопедія
9. атеїзм — АТЕЇЗМ (від грецьк. α — заперечна частка; τεος — Бог, дослівно — безбожжя) — термін для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Філософський енциклопедичний словник
10. атеїзм — АТЕЇ́ЗМ (заперечування існування бога), БЕЗБО́ЖНІСТЬ, БЕЗВІ́Р'Я, БЕЗБО́ЖНИЦТВО, БЕЗВІ́РСТВО рідко, БЕЗБО́ЖЖЯ рідко. Ні релігія, ні атеїзм самі по собі не роблять людину моральною (з журналу)... Словник синонімів української мови
11. атеїзм — Атеї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)