атеїзм

АТЕЇ́ЗМ (заперечування існування бога), БЕЗБО́ЖНІСТЬ, БЕЗВІ́Р'Я, БЕЗБО́ЖНИЦТВО, БЕЗВІ́РСТВО рідко, БЕЗБО́ЖЖЯ рідко. Ні релігія, ні атеїзм самі по собі не роблять людину моральною (з журналу); Мусульманське духовенство обвинуватило Авіценну в безбожності, оголосило йому прокляття і переслідувало його (з посібника); — Золотий чоловік був би ти, Михайло, якби божими помислами менше переймався... — І віра наша, і безвір'я — од бога (В. Дрозд); Войовниче безбожництво; Кажуть попи, що радикали хотять змінити релігію і довести нарід (народ) до безвірства (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атеїзм — атеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. атеїзм — Заперечення існування Бога і пов’язане з цим заперечення релігії. англ. atheism; нім. Atheismus m=; угор. ateizmus; рос. атеизм. Словник із соціальної роботи
  3. атеїзм — Безвір'я, безбожжя, безбожність, невір'я, богоборство, безбожництво; рел. гересь, єресь, блюзнірство. Словник синонімів Караванського
  4. атеїзм — Безбожництво, безувірство, невірство, (див. противн. теїзм) Словник чужослів Павло Штепа
  5. атеїзм — -у, ч. Заперечення існування Бога; відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. атеїзм — АТЕЇ́ЗМ, у, ч. Система філософських і наукових поглядів і переконань, що заперечують існування Бога, всього надприродного (духів, потойбічного світу і т. ін.); відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір'я. Словник української мови у 20 томах
  7. атеїзм — (від а... і грец. θεός – бог) безбожність, усвідомлення марновірності релігії, заперечення й теоретичне спростування її уявлень. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. атеїзм — Доктрина чи життєва позиція, що заперечує існування Бога, релігійна байдужість; проголошувана найчастіше прихильниками матеріалістичної філософії (Л. Фойєрбах, К. Маркс, З. Фройд). Універсальний словник-енциклопедія
  9. атеїзм — АТЕЇЗМ (від грецьк. α — заперечна частка; τεος — Бог, дослівно — безбожжя) — термін для характеристики таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного. Філософський енциклопедичний словник
  10. атеїзм — Атеї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. атеїзм — АТЕЇ́ЗМ, у, ч. Заперечення існування бога; відмова від релігійних вірувань; безбожність, безвір’я. Наша пропаганда необхідно включав і пропаганду атеїзму.. Словник української мови в 11 томах