1. Словник української мови в 11 томах

атож

АТОЖ, част., розм. Уживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чого-небудь; справді, так, авжеж.

— Що ж там відбирати? себто і плахти, і юпки, і намиста, і мої очіпки? — Атож! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 128);

— Ви добре знаєте Карпа? — поспитав я. — Атож... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 297);

Йому захотілось показати, що й він не остання людина в селі. Атож, хіба кому доводилось тягати таких щук, як дідові Олофіру! (Олесь Донченко, III, 1956, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атож — АТОЖ – А ТО Ж – ОТОЖ Атож, част. розм. Вживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чогось. – Чи йти мені до палацу, чи не йти ? – спитала Тодозя неначе випадком у тітки Маври. – "Атож! Авжеж іди!" (І.Нечуй-Левицький); Огей.. Літературне слововживання
  2. атож — І АТО ч., справді, так, АВЖЕЖ. А ТО <�Б> сп., <�бо> інакше, <�бо> в противне му разі, <�бо> коли ні, <�бо> якби ні; бо досі, досі <н. сплю добре, а то не міг>. Словник синонімів Караванського
  3. атож — част., розм. 1》 Уживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чого-небудь; справді, так, авжеж. 2》 Отож. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. атож — АТО́Ж, част. ствердж., розм. Уживається для вираження згоди з чим-небудь або підтвердження чого-небудь; справді, так, авжеж. – Що ж там відбирати? Себто і плахти, і юпки, і намиста, і мої очіпки? – Атож! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ви добре знаєте Карпа?... Словник української мови у 20 томах
  5. атож — ато́ж частка авжеж незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  6. атож — див. вочевидь; згоджуватися; так Словник синонімів Вусика
  7. атож — ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм. Словник синонімів української мови
  8. атож — Ато́ и ато́ж нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ! Словник української мови Грінченка