1. Словник української мови в 11 томах

багатирський

БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до багати́р.

— Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Мирний, V, 1955, 184);

Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Федьк., Буковина, 1950. 58);

Це Костенко, багатирський син на все село (Кач., II, 1958, 57);

// Належний багатиреві.

Багатирська хата.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатирський — багати́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. багатирський — -а, -е, розм. Прикм. до багатир. || Належний багатиреві. Багатирська хата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багатирський — БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до багати́р. – Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Панас Мирний); Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. багатирський — див. багатий Словник синонімів Вусика
  5. багатирський — Багатирський, -а, -е 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231. Словник української мови Грінченка