багатирський
БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до багати́р.
– Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Панас Мирний);
Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Ю. Федькович);
Це Костенко, багатирський син на все село (Я. Качура);
// Належний багатиреві.
І на тих солонцях мужик бідкається, а де краща земля – то панська або багатирська (Б. Антоненко-Давидович);
Багатирська хата.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багатирський — багати́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- багатирський — -а, -е, розм. Прикм. до багатир. || Належний багатиреві. Багатирська хата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багатирський — див. багатий Словник синонімів Вусика
- багатирський — БАГАТИ́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до багати́р. — Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками (Мирний, V, 1955, 184); Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія (Федьк., Буковина, 1950. Словник української мови в 11 томах
- багатирський — Багатирський, -а, -е 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231. Словник української мови Грінченка