баговиння
БАГОВИ́ННЯ, я, с.
1. збірн. Тонкі густі водорості.
І рибалка випливає. Несе на сорочку Баговиння зеленого (Шевч., 1, 1951,169);
Під прозорчастою,чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (Н.-Лев., І, 1956, 103);
Щосили намагається [Ольга] швидше випливти на чисте плесо, та це їй не вдається, бо рясне баговиння міцно і владно тримає її в своїх тенетах (Шиян, Гроза.., 4956, 470).
2. Те саме, що багно́ 1-2; болото.
Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння, видираєтесь на купину, і потім, з купини на купину перестрибуючи, наближаєтеся до очерету… (Вишня, II, 1956, 216);
До вечора луки перед польським табором обернулися в баговиння, з якого коні вже насилу витягали ноги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 407).
Значення в інших словниках
- баговиння — багови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- баговиння — -я, с. 1》 збірн. Тонкі густі водорості. 2》 Те саме, що багно 1-2); болото. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баговиння — БАГОВИ́ННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає, Несе на сорочку Баговиння зеленого (Т. Шевченко); Під прозорчастою, чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (І. Словник української мови у 20 томах
- баговиння — див. болото; водорості Словник синонімів Вусика
- баговиння — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
- баговиння — Багови́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- баговиння — Баговиння, -ня и баговіння, -ня с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis. Словник української мови Грінченка