бадилиння
БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на.
На могилах.. і древніх валах та ровах вже ожила, поп’ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (Цюпа, Краяни, 1971, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бадилиння — бадили́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бадилиння — -я, с. Збірн. до бадилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бадилиння — БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на. На могилах .. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа); Згрібши усе бадилиння, Петрана побачила на землі в ямках гнізда куріпок (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- бадилиння — див. стебло Словник синонімів Вусика
- бадилиння — БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка... Словник синонімів української мови