бадилиння
БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка, білі та жовті соняшники в лісі й на окопах неначе потонули на саме дно в прозорій імлі (І. Нечуй-Левицький); Поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа); Петру нагинається, старанно збирає гостре стеблиння, крутить товсте перевесло і зв'язує сніп (М. Чабанівський); Серед цієї розритвини, серед розтолоченого, змішаного з землею стебелиння лежав неживий Дробаха (О. Гончар). — Пор. ботви́на, огу́дина.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бадилиння — бадили́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бадилиння — -я, с. Збірн. до бадилина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бадилиння — БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на. На могилах .. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа); Згрібши усе бадилиння, Петрана побачила на землі в ямках гнізда куріпок (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- бадилиння — див. стебло Словник синонімів Вусика
- бадилиння — БАДИЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до бадили́на. На могилах.. і древніх валах та ровах вже ожила, поп’ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (Цюпа, Краяни, 1971, 85). Словник української мови в 11 томах