бадилля

БАДИ́ЛЛЯ збірн. (стебло і листя трав'янистих і бульбота коренеплідних рослин), БАДИЛИ́ННЯ розм., СТЕБЛИ́ННЯ, СТЕБЕЛИ́ННЯ рідше. Зелене бадилля папороті, червона смілка, білі та жовті соняшники в лісі й на окопах неначе потонули на саме дно в прозорій імлі (І. Нечуй-Левицький); Поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (І. Цюпа); Петру нагинається, старанно збирає гостре стеблиння, крутить товсте перевесло і зв'язує сніп (М. Чабанівський); Серед цієї розритвини, серед розтолоченого, змішаного з землею стебелиння лежав неживий Дробаха (О. Гончар). — Пор. ботви́на, огу́дина.

БОТВИ́НА (збірн. — стебла й листя коренеплідних рослин), БОТВИ́ННЯ, ГИ́ЧКА, ГИЧ діал. (стебла і листя перев. коренеплодів та бульбоплодів). Від залізниці розбігалися в синю далечінь рівні, як стріла, буйнозелені рядки ботвини (О. Десняк); І рано ж як дітвора заметушилась на вгороді! Ще сивіли роси на гичці картоплі, на капусті, на бур'янах попід парканом (А. Головко). — Пор. бади́лля.

ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків). Розгортала шорстке листя огудини, пов'ялої од спеки, й огірки в пелену кидала... (А. Головко); З городів тягнуло терпкими димами — то там, то сям палили прив'ялі бур'яни та огудиння (М. Олійник); На баштані під лісом дощ прибив гудиння, а омиті дощем кавуни виблискували, як викупані діти (В. Земляк); Золотисту кору Обвивали у ялин Батоги повійки (П. Воронько); За корчмою низенький тин, зарослий гарбузинням і квасолею (С. Васильченко). — Пор. бади́лля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бадилля — (зб. про стебло і листя) бадилиння, гичка, стеблиння, (картоплі) картоплиння, (буряка) бурячиння. Словник синонімів Полюги
  2. бадилля — бади́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. бадилля — БАДИЛЛЯ – ОГУДИНА, ОГУДИННЯ тощо. Бадилля, збірн. (у мн. не вживається). Стебла й листя трав’янистих, витких і коренеплідних рослин – соняшників, кукурудзи, тютюну, помідорів, будяків, бур’яну, лободи, лопухів, реп’яхів, жоржини, хмелю, винограду... Літературне слововживання
  4. бадилля — Гичка, гич, ботвина, ботвиння, билля, стебелля; бадиллячко. Словник синонімів Караванського
  5. бадилля — -я, с., збірн. Стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бадилля — БАДИ́ЛЛЯ, я, с., збірн. Стебла і листя трав'янистих і коренеплідних рослин. Хлопці тим часом як вихор ускочили в кукурудзу і тільки зашелестіли високим бадиллям (І. Франко); Соняшники давно пообрізувані. Стирчить саме руде бадилля (З. Словник української мови у 20 томах
  7. бадилля — Лля, с. 1. нарк. Марихуана. А що, є бадилля дунути? 2. Найнижчий ступінь якості. Бадилля це пиво. Словник сучасного українського сленгу
  8. бадилля — (-я) с.; нарк. Паростки маку. ПСУМС, 4. Словник жарґонної лексики української мови
  9. бадилля — див. стебло Словник синонімів Вусика
  10. бадилля — Бади́лля, -лля, -ллю, -ллям, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. бадилля — БАДИ́ЛЛЯ, я, с., збірн. Стебла і листя трав’янистих і коренеплідних рослин. Хлопці тим часом як вихор ускочили в кукурудзу і тільки зашелестіли високим бадиллям (Фр., VI, 1951, 146); Прив’яле бадилля пожовкло й вилягло. Словник української мови в 11 томах
  12. бадилля — Бадилля, -ля и баділля, -ля с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. ум. бадиллячко. Словник української мови Грінченка