бадьорий

БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий.

— Осе так заснулось! — промовив я, почуваючи себе таким бадьорим та дужим, та й почав мерщій вставати (Мирний, IV, 1955, 360);

Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості (Сос., Поезії, 1950, 249);

// Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу.

Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Ле, Міжгір’я, 1953, 88);

Секретар міськкому.. бадьорим кроком іде їй назустріч (Хижняк, Тамара, 1959, 213);

// Веселий, пожвавлений.

Із-за саду долітає бадьорий робочий гомін: співають дівчата, гукають біля скотини хлопці (Вас., III, 1960, 133);

Бадьора пісня лине Над берегом крутим (Тарн., З дал. дороги, 1961, 41);

// Який надає енергії, сили.

Бадьорий холод сповняє цю дику чашу, холодні води спадають по сірих каміннях, і п’ють їх дикі олені (Коцюб., II, 1955, 109);

Ранок був ясний, бадьорий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бадьорий — (сповнений енергії) бадьористий, свіжий, енергійний, жвавий, бравий, (про музику) бравурний. Словник синонімів Полюги
  2. бадьорий — бадьо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. бадьорий — ЖВАВИЙ, енергійний, молодецький; (спів) веселий, безжурний; (марш) бравурний; (дух) сонцелюбний; (не сонний) недремний, недріманний. Словник синонімів Караванського
  4. бадьорий — [бад’орией] м. (на) -рому /-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. бадьорий — -а, -е. Сповнений енергії, сили; жвавий. || Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу. || Веселий, пожвавлений. || Який надає енергії, сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бадьорий — БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. І спинився Ісус та й сказав: І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він [Ісус Христос] кличе тебе (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Осе так заснулось!... Словник української мови у 20 томах
  7. бадьорий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  8. бадьорий — го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить... Фразеологічний словник української мови
  9. бадьорий — БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ підсил. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І. Словник синонімів української мови
  10. бадьорий — Бадьо́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)