бадьорий

бадьо́рий

-а, -е.

Сповнений енергії, сили; жвавий.

|| Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу.

|| Веселий, пожвавлений.

|| Який надає енергії, сили.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бадьорий — [бад’орией] м. (на) -рому /-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  2. бадьорий — Бадьо́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. бадьорий — БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. І спинився Ісус та й сказав: І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він [Ісус Христос] кличе тебе (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Осе так заснулось!... Словник української мови у 20 томах
  4. бадьорий — (сповнений енергії) бадьористий, свіжий, енергійний, жвавий, бравий, (про музику) бравурний. Словник синонімів Полюги
  5. бадьорий — го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить... Фразеологічний словник української мови
  6. бадьорий — ЖВАВИЙ, енергійний, молодецький; (спів) веселий, безжурний; (марш) бравурний; (дух) сонцелюбний; (не сонний) недремний, недріманний. Словник синонімів Караванського
  7. бадьорий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  8. бадьорий — БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. — Осе так заснулось! — промовив я, почуваючи себе таким бадьорим та дужим, та й почав мерщій вставати (Мирний, IV, 1955, 360); Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості (Сос. Словник української мови в 11 томах
  9. бадьорий — бадьо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  10. бадьорий — БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ підсил. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І. Словник синонімів української мови