1. Словник української мови в 11 томах

бадьоро

БАДЬО́РО. Присл. до бадьо́рий.

Дарка співала.. так бадьоро, голосно, завзято (Л. Укр., III, 1952, 660);

Усім нам ця прогулянка була приємна, почували ми себе бадьоро (Трубл., III, 1956, 404);

*Образно. Свіжий сніжок.. бадьоро рипів під ногами (Добр., Очак. розмир, 1965, 205);

// у знач. присудк. сл. Про наявність бадьорого настрою.

Рушаю далі — тепер бадьоріше. Тепер є певність. Я скоро побачу панну Анелю (Коцюб., II, 1955, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бадьоро — бадьо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бадьоро — 1》 Присл. до бадьорий. Про наявність бадьорого настрою. 2》 Енергійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бадьоро — БАДЬО́РО. Присл. до бадьо́рий. Дарка співала .. так бадьоро, голосно, завзято (Леся Українка); Усім нам ця прогулянка була приємна, почували ми себе бадьоро (М. Трублаїні); * Образно. Свіжий сніжок .. бадьоро рипів під ногами (С. Словник української мови у 20 томах
  4. бадьоро — Бадьо́ро, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)