бадьорість
БАДЬО́РІСТЬ, рості, ж. Стан за знач. бадьо́рий.
Тільки чорні блискучі очі надавали бадьорість і енергію видові і всій його постаті (Н.-Лев., III, 1956, 40);
Свіжа вода повертала йому [бійцеві] бадьорість і веселий настрій (Цюпа, Три явори, 1958, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бадьорість — бадьо́рість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бадьорість — -рості, ж. Стан за знач. бадьорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бадьорість — БАДЬО́РІСТЬ, рості, ж. Стан за знач. бадьо́рий. Тільки чорні блискучі очі надавали бадьорість і енергію видові і всій його постаті (І. Нечуй-Левицький); Свіжа вода повертала йому [бійцеві] бадьорість і веселий настрій (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах