1. Словник української мови в 11 томах

базікати

БАЗІ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги.

Панич не слухав, що п’яний коваль базікав (Мирний, IV, 1955, 188);

— І навіщо б ото я базікав отаке язиком?.. (Вас., І, 1959, 68);

Та держи невід, бісів сину! Базікаєш, а риба низом тікає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230);

Гомонять [заробітчани], базікають всячину, хто їде, хто повертається (Головко, II, 1957, 226);

// фам. Взагалі говорити.

Довго вони базікали, доказуючи один одному те, в чому вже й так всі вони були певні (Л. Укр., IV, 1954, 271);

Може, ви робите винахід світової ваги і, не помічаючи цього, базікаєте далі про механічне оживлення органів (Донч., І, 1956, 370);

"Так себто я брешу? — тут Вовк йому гукнув. — Чи бач! Ще і базікать стало… Такого ще поганця не бувало!.." (Гл., Вибр., 1957, 71);

— Ідіть спокійно і не базікайте. Ми вартові, і нам заборонено встрявати в розмови з незнайомими (Козл., Мандрівники, 1946, 23);

// Говорити те, чого не можна розголошувати.

Лука додає пошепки: — Казала [пані], завтра прийде в Мозолівку, тільки не базікайте (Панч, II, 1956, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базікати — (багато беззмістовно говорити) розбазікувати, патякати, пасталакати, (з підсиленням голосу) пащекувати, (гаючи час) марнословити, теревенити, лопотати, (про щось зовсім несерйозне) баляндрасити, балагурити, (зі жартами) просторікувати, р. перебендювати. Словник синонімів Полюги
  2. базікати — базі́кати дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. базікати — див. ПАТЯКАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. базікати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. || Розповідати те, чого не можна розголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. базікати — БАЗІ́КАТИ, аю, аєш, недок., що, про що і без дод., зневажл. Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. Панич не слухав, що п'яний коваль базікав (Панас Мирний); – І навіщо б ото я базікав отаке язиком?.. (С. Словник української мови у 20 томах
  6. базікати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  7. базікати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  8. базікати — Базіка́ти, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. базікати — Базікати, -каю, -єш гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв. Словник української мови Грінченка