1. Словник української мови в 11 томах

байдара

БАЙДА́РА, и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу).

Посунули по синій хвилі.. Байдару та баркас чималий (Шевч., II, 1953, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдара — байда́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. байдара — -и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдара — БАЙДА́РА, и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу). Посунули по синій хвилі .. Байдару та баркас чималий (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. байдара — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал. Словник синонімів української мови
  5. байдара — Байдара, -ри ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298. Словник української мови Грінченка