байдара

ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал. (великий, видовбаний з колоди або зроблений з дощок); ДУШОГУ́БКА розм. (невелике судно); ЧА́ЙКА іст. (бойове довбане судно запорізьких козаків); ПЛОСКОДО́НКА (з плоским дном). Батько посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони випливли на середину ставка (Ю. Смолич); Певне, й Шарапенко поїде галярою з лугу до свого двору, до Одарки навідається (І. Ле); Вона побігла з гори, на якій височіла колись Юр'єва церква, до містка, швиденько відв'язала свою чортопхайку, мерщій запрацювала весельцем (Ю. Збанацький); Бігла під парусом наша байдара (І. Гончаренко); Сахно плигнула у байдарку, що м'яко погойдувалася на причалі (Ю. Смолич); (Іван:) Із Січі запорожці ходили воювати з ворогами; плавали у байдаках по морю під турка та бусурмена (М. Кропивницький); Думалося, спочатку добуватися в Каховку водою, найнявши вскладчину дуба десь на Дніпрі (О. Гончар); З-під містка на середину плеса випливала легка душогубка (В. Козаченко); Знизу від порогів і зверху десь аж із-за Чернігова вигрібались довгі козацькі чайки з козаками (І. Ле); Від невеликого острова відділилась плоскодонка (М. Стельмах).