1. Словник української мови в 11 томах

байдики

БА́ЙДИКИ, ів:

◊ Ба́йдики би́ти — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати.

Мабуть, дома байдики била [невістка], о господарства не вчилася… (Кв.-Осн., II, 1956, 227);

— Цілі вакації байдики б’ю без роботи. Хоч-не-хоч, то поправишся (Н.-Лев., IV, 1956, 103);

— Ви думаєте, мабуть, — говорив Кость на зборах комуни, — що піонери байдики битимуть та голубів ганятимуть з безвілля? (Донч., І, 1956, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдики — ба́йдики множинний іменник вживається у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. байдики — -ів: Байдики бити — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байдики — БА́ЙДИКИ, ів, мн.: ◇ Ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти див. би́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. байдики — Їсть, п’є та байдики б’є. Живе за чужий рахунок і нічого не робить. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. байдики — ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою. Фразеологічний словник української мови
  6. байдики — Ба́йдики, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. байдики — Байдики, -ків мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423. Словник української мови Грінченка