байдики
ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою. Щоправда, влітку байдики бити синові не давав, і був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія (А. Головко); Уже доста гандри бити. Прийшла пора, щоб ся вчити (Ю. Федькович). 2. Нічого не робити, марнувати час, ледарювати. Рік за роком проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький); Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр.. присл..); Глянеш, скільки тих старшокласників,— парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють… (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- байдики — ба́йдики множинний іменник вживається у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
- байдики — -ів: Байдики бити — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- байдики — БА́ЙДИКИ, ів, мн.: ◇ Ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти див. би́ти. Словник української мови у 20 томах
- байдики — Їсть, п’є та байдики б’є. Живе за чужий рахунок і нічого не робить. Приповідки або українсько-народня філософія
- байдики — Ба́йдики, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- байдики — БА́ЙДИКИ, ів: ◊ Ба́йдики би́ти — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати. Мабуть, дома байдики била [невістка], о господарства не вчилася… (Кв.-Осн., II, 1956, 227); — Цілі вакації байдики б’ю без роботи. Хоч-не-хоч, то поправишся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- байдики — Байдики, -ків мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423. Словник української мови Грінченка