1. Словник української мови в 11 томах

байкар

БАЙКА́Р, я́, ч. Складач, автор байок.

В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова (Коцюб., III, 1956, 202);

Стати хорошим ліриком, публіцистом чи байкарем не можна без загальної широти уявлень, справжньої сучасності світоглядних і художніх переконань (Літ. Укр., 17.VI 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байкар — байка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. байкар — -я, ч. Складач, автор байок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байкар — БАЙКА́Р, я́, ч. Складач, автор байок. В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова (М. Коцюбинський); Стати хорошим ліриком, публіцистом чи байкарем не можна без загальної широти уявлень, справжньої сучасності світоглядних і художніх переконань (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. байкар — див. письменник Словник синонімів Вусика
  5. байкар — Байка́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ка́рю! -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)