байкар

Значення в інших словниках

1. байкар — байка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. байкар — БАЙКА́Р, я́, ч. Складач, автор байок. В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова (М. Коцюбинський); Стати хорошим ліриком, публіцистом чи байкарем не можна без загальної широти уявлень, справжньої сучасності світоглядних і художніх переконань (з газ.). Словник української мови у 20 томах
3. байкар — див. письменник Словник синонімів Вусика
4. байкар — Байка́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ка́рю! -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. байкар — БАЙКА́Р, я́, ч. Складач, автор байок. В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова (Коцюб. Словник української мови в 11 томах