1. Словник української мови в 11 томах

балабуха

БАЛА́БУХА, и, ж., діал.

1. Гуля.

Під плечем така балабуха (Сл. Гр.);

З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Мирний, III, 1954, 173).

2. Невелика булочка.

*У порівн. — А жіночка в нього яка? — своє товче Івга. — Кругла та пухла, немов балабуха (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балабуха — бала́буха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. балабуха — -и, ж., діал. 1》 Ґуля. 2》 Невелика булочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балабуха — БАЛА́БУХА, и, ж. і рідко БАЛА́БУХ, а, ч. 1. Те саме, що ґу́ля. Під плечем така балабуха (Сл. Гр.); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний). 2. Невелика булочка. Син заразом вихилив питво, хекнув .. Словник української мови у 20 томах
  4. балабуха — див. хліб Словник синонімів Вусика