балансувати
БАЛАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. неперех. Зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом.
Далі ми нагляділи гачену соломою узеньку стежку, що тяглася од фіртки до старенького ганку, і, балансуючи руками, один за одним пішли до господи (Вас., II, 1959, 495);
Лариса ловко стрибнула на ребро опалубки і, балансуючи, мов на тросі, подріботіла до стіни (Гур., Друзі.., 1959, 188);
*Образно. Не скаже за, не скаже й проти. Від нього правди ждати всує. Немов циркач отой на дроті. Усе життя він балансує (Воскр., З перцем!, 1957, 413);
Балансувати між життям і смертю — річ нелегка (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 60).
2. перех. Доводити до правильного співвідношення взаємно зв’язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось.
3. перех., техн. Зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму.
Значення в інших словниках
- балансувати — балансува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- балансувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом. 2》 перех. Доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось. 3》 перех., тех. Зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму. 4》 фін. Зводити баланс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балансувати — БАЛАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом, руками. Далі ми нагляділи гачену соломою узеньку стежку, що тяглася од фіртки до старенького ґанку, і, балансуючи руками, один за одним пішли до господи (С. Словник української мови у 20 томах
- балансувати — балансува́ти (франц. balancer) 1. Зберігати рівновагу. 2. Урівноважувати. 3. В бухгалтерії – зводити баланс. Словник іншомовних слів Мельничука
- балансувати — рос. балансировать (від фр. balancer) — зберігати рівновагу, урівнювати, у бухгалтерії — зводити баланс. Eкономічна енциклопедія