1. Словник української мови в 11 томах

балахон

БАЛАХО́Н, а, ч. Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу.

З повозки зскочив Гануш, увесь закутаний в білий, довгий до землі балахон (Н.-Лев., III, 1956, 217);

Дмитренко скинув з плечей верхнього балахона, струснув пил (Мирний, II, 1954, 265);

// Маскувальний одяг.

Із ворожого стану одділився гурток., 5 — 6 душ у білих балахонах (Вас., IV, 1960, 381);

Вони [стрільці] одяглись у білі балахони, щоб бути непримітними на снігу та кризі (Трубл., І, 1955, 208);

// Про широкий, не підігнаний в талії одяг взагалі.

Одяг на обох черницях був однаковий: плаття-балахони з грубого сірого сукна (Смолич, Мир.., 1958,112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балахон — балахо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балахон — Халат, халамида Словник чужослів Павло Штепа
  3. балахон — -а, ч. Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу. || Маскувальний одяг. || Про широкий, не підігнаний в талії одяг взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балахон — БАЛАХО́Н, а, ч. Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу, вітру і т. ін. З повозки зскочив Гануш, увесь закутаний в білий, довгий до землі, балахон (І. Словник української мови у 20 томах
  5. балахон — ХАЛА́Т (хатній одяг вільного крою), ШЛАФРО́К заст., КАПО́Т заст. (жіночий); БАЛАХО́Н, ХАЛАМИ́ДА розм. (широкий одяг вільного крою). Словник синонімів української мови
  6. балахон — Балахо́н, -на; -хо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)