балачка

БАЛА́ЧКА, и, ж.

1. Те саме, що розмова.

І прийшли вони до мене З серцем щирим для балачки (Сам., І, 1958, 180);

В сусідньому купе були чутні балачки (Панч, II, 1956, 272);

// рідше. Пуста, беззмістовна балаканина.

Осла взнаєш по вухах, ведмедя — по кігтях, а дурня по балачках (Укр.. присл.., 1955, 254);

— Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (Головко, II, 1957, 465).

Балачки́ розво́дити — вести пусту розмову.

— Виймай, виймай.., — засміявся і Прохор, — ставляй її [пляшку] сюди. Чого було й розводить балачки? (Мик., II, 1957, 92).

2. тільки одн., розм., заст. Говірка, діалект.

[Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? (К.-Карий, II, 1960, 287);

[Прокуратор:] Був іонійський діалект, аттічний, ще не знаю там який, — що не письменник, то й балачка інша, — але гартованої міцно мови.. не мали греки зроду (Л. Укр., III, 1952, 450).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балачка — бала́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бала́чки Орфографічний словник української мови
  2. балачка — [балачка] -чкие, д. і м. -ац':і, мн. -чки, -чок Орфоепічний словник української мови
  3. балачка — -и, ж. 1》 Те саме, що розмова. || рідше. Пуста, беззмістовна балаканина. 2》 тільки одн., розм., заст. Говірка, діалект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балачка — БАЛА́ЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що розмо́ва 1. І прийшли вони до мене З серцем щирим для балачки (В. Самійленко); В сусідньому купе були чутні балачки (П. Панч); // рідше. Пуста, беззмістовна балаканина. Словник української мови у 20 томах
  5. балачка — И, ж. Чат, форум. Словник сучасного українського сленгу
  6. балачка — див. балаканина; мова; наклеп; розмова Словник синонімів Вусика
  7. балачка — справля́ти бала́чку. Вести пусту розмову. — Ми (жінки) цікавіші од вас (чоловіків) і не всі любимо справляти балачку про квітки та вишивання (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  8. балачка — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
  9. балачка — Бала́чка, -чки, -чці; балачки́, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. балачка — Балачка, -ки ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня. Словник української мови Грінченка