1. Словник української мови в 11 томах

балотуватися

БАЛОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Висувати свою кандидатуру для балотування.

В 1919 р. Є. С. Федоров дав згоду балотуватися в дійсні члени академії наук (Видатні вітч. географи.., 1954, 107);

Кандидат у депутати Верховної Ради Української РСР може балотуватися тільки в одній окрузі (Полож. про вибори.., 1946, 10).

2. Пас. до балотува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балотуватися — балотува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. балотуватися — [балотуватиес'а] -лоутуйус'а, -лоутуйеіс':а, -лоутуйеіц':а, -лоутуйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. балотуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Висувати свою кандидатуру для балотування. 2》 Пас. до балотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балотуватися — БАЛОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Висувати свою кандидатуру для балотування, бути претендентом на якусь виборну посаду. У 1919 р. Є. С. Федоров дав згоду балотуватися в дійсні члени Академії наук (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах