1. Словник української мови в 11 томах

балочка

БА́ЛОЧКА¹ и, ж. Зменш. до ба́лка¹.

Бистроокий, він зразу підглядів Івася, що приткнувся за буртою у балочці під широкою лопушиною (Мирний, IV, 1955, 8);

А от понад балочкою примружився хутірець (Мик., II, 1957, 18).

БА́ЛОЧКА², и, ж. Зменш. до ба́лка².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балочка — ба́лочка 1 іменник жіночого роду яр ба́лочка 2 іменник жіночого роду колода Орфографічний словник української мови
  2. балочка — I -и, ж. Зменш. до балка I. II -и, ж. Зменш. до балка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балочка — БА́ЛОЧКА¹, и, ж. Зменш. до ба́лка¹. Бистроокий, він зразу підглядів Івася, що приткнувся за буртою у балочці під широкою лопушиною (Панас Мирний); А от понад балочкою примружився хутірець (І. Словник української мови у 20 томах
  4. балочка — Балка, -ки ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. ум. балочка. Словник української мови Грінченка