бамкання
БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією.
Раптом чути уривчасте бамкання: б ють на сполох (Коч., І, 1956, 574);
Таке веселе бамкання бува хіба що під великдень (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 371).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бамкання — ба́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- бамкання — -я, с., розм. Дія за знач. бамкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бамкання — БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути уривчасте бамкання: б'ють на сполох (І. Кочерга); Таке веселе бамкання бува хіба що під Великдень (О. Ільченко); Над селом поповзло тривожне бамкання великого дзвона (К. Гриб). Словник української мови у 20 томах
- бамкання — див. звучання Словник синонімів Вусика