1. Словник української мови у 20 томах

бамкання

БА́МКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією.

Раптом чути уривчасте бамкання: б'ють на сполох (І. Кочерга);

Таке веселе бамкання бува хіба що під Великдень (О. Ільченко);

Над селом поповзло тривожне бамкання великого дзвона (К. Гриб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бамкання — ба́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бамкання — -я, с., розм. Дія за знач. бамкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бамкання — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. бамкання — БА́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ба́мкати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути уривчасте бамкання: б ють на сполох (Коч., І, 1956, 574); Таке веселе бамкання бува хіба що під великдень (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 371). Словник української мови в 11 томах