бантик
БА́НТИК, а, ч. Зменш. до бант.
Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (Н.-Лев., III, 1956, 230);
В білій шовковій блузці з.. оксамитовим бантиком на грудях, вона була строга (Кучер, Чорноморці, 1956, 319).
◊ Гу́би (гу́бки) ба́нтиком — про форму рота з дещо піднятою і вигнутою верхньою губою.
"Хіба я була погана?" — не втрималася Карпиха, складаючи, губи бантиком (Ю. Янов., Мир, 1956, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бантик — ба́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бантик — -а, ч. Зменш. до бант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бантик — БА́НТИК, а, ч. Зменш. до бант. Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (І. Нечуй-Левицький); Особливо подобались анархові .. [у Катрі] біленька блузка, а на шиї вічний бантик котиком (М. Хвильовий); В білій шовковій блузці з .. Словник української мови у 20 томах