бантик
БА́НТИК, а, ч.
Зменш. до бант.
Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (І. Нечуй-Левицький);
Особливо подобались анархові .. [у Катрі] біленька блузка, а на шиї вічний бантик котиком (М. Хвильовий);
В білій шовковій блузці з .. оксамитовим бантиком на грудях вона була строга (В. Кучер);
* Образно. Замахали розпачливо перед очима бантики залізничного мосту (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бантик — ба́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бантик — -а, ч. Зменш. до бант. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бантик — БА́НТИК, а, ч. Зменш. до бант. Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (Н.-Лев., III, 1956, 230); В білій шовковій блузці з.. оксамитовим бантиком на грудях, вона була строга (Кучер, Чорноморці, 1956, 319). Словник української мови в 11 томах