бантенг

БАНТЕ́НГ, а, ч.

Ссавець підродини бичачих, водиться у Південній Азії; дикий бик.

Ареал поширення бантенга незначний: у дикому вигляді він зустрічається лише на островах Ява і Калімантан (з наук. літ.);

Колись бантенг був поширений в лісах усіх островів Малайського архіпелагу та на півострові Індокитай (з наук.-попул. літ.);

Вид лобастих биків – бантенг – знаходиться на межі зникнення, він занесений до Міжнародної Червоної книги (з навч. літ.);

Одомашнений бантенг відомий під назвою балійської худоби, бо походить з острова Балі, одного з островів Малайського архіпелагу (із журн.).