бантенг
ба́нтенг
-у, ч.
Вид диких широколобих биків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бантенг — БАНТЕ́НГ, а, ч. Ссавець підродини бичачих, водиться у Південній Азії; дикий бик. Ареал поширення бантенга незначний: у дикому вигляді він зустрічається лише на островах Ява і Калімантан (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- бантенг — ба́нтенг (англ. banteng, з малайської) вид диких широколобих биків родини бичачих. Одомашнені Б. відомі під назвою балійської худоби (від назви о. Балі, звідки вона походить). Словник іншомовних слів Мельничука