бантенг

ба́нтенг

(англ. banteng, з малайської)

вид диких широколобих биків родини бичачих. Одомашнені Б. відомі під назвою балійської худоби (від назви о. Балі, звідки вона походить).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бантенг — -у, ч. Вид диких широколобих биків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бантенг — БАНТЕ́НГ, а, ч. Ссавець підродини бичачих, водиться у Південній Азії; дикий бик. Ареал поширення бантенга незначний: у дикому вигляді він зустрічається лише на островах Ява і Калімантан (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах