1. Словник української мови в 11 томах

бантиння

БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта.

Усе бантиння, крокви в зарубках (Головко, І, 1957, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бантиння — банти́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бантиння — -я, с. Збірн. до бантина і банта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бантиння — БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта. Усе бантиння, крокви в зарубках (А. Головко). Словник української мови у 20 томах