бантиння

банти́ння

-я, с.

Збірн. до бантина і банта.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бантиння — банти́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бантиння — БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта. Усе бантиння, крокви в зарубках (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. бантиння — БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта. Усе бантиння, крокви в зарубках (Головко, І, 1957, 256). Словник української мови в 11 томах