1. Словник української мови в 11 томах

барабанити

БАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок.

1. Бити в барабан.

— Попереду барабанщик іде — чуєте, як барабанить? (Фр., IV, 1950, 89);

Ми з сестричкою мирились — Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню. Потім дам сестричці Ані, Барабаню знову я. Потім — черга не моя… (Бойко, Ростіть.., 1959, 62);

// перен. Голосно і без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно.

[Товстоліс:] Я вчений. У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (Коч., II, 1956, 272).

2. Часто й дрібно стукати по чому-небудь.

У вікна стиха барабанив дощ (Мирний, III, 1954, 235);

Хмельницький барабанив пальцями по столу (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барабанити — бараба́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. барабанити — -ню, -ниш, недок. 1》 Бити в барабан. || перен. Голосно та бездарно грати на роялі, піаніно. 2》 Часто й дрібно стукати по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барабанити — Бубоніти, вибубоніти, відбубоніти, збубоніти, набубоніти, побубоніти, пробубоніти, тарабанити, витарабанювати, витарабанити, натарабанювати, натарабанити, понатарабанювати, потарабанити, протарабанювати, протарабанити Словник чужослів Павло Штепа
  4. барабанити — БАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. Бити в барабан. – Попереду барабанщик іде – чуєте, як барабанить? (І. Франко); Хведот знов дістав глиняного півня, що свистить, і знов свище ним без милосердя так, що всі люди на нього оглядаються, хоча тут повно таких... Словник української мови у 20 томах
  5. барабанити — 1) порощати, порощити, тарабанити 2) див. говорити; лити; стукати Словник синонімів Вусика
  6. барабанити — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. барабанити — Барабанити, -ню, -ниш гл. Барабанить. Словник української мови Грінченка